Національною квіткою Індії є лотос (Nelumbo nucifera), символ чистоти, краси, багатства та обіцянки нових початків. Ця водяна рослина глибоко вкорінена в культурі та традиціях Індії, і має велику духовну та історичну значущість. Лотос часто росте в брудних водах, але він красиво виростає, не забруднившись, щоб розцвісти на сонці, символізуючи стійкість та силу.
У індуїзмі лотос асоціюється з кількома божествами. Богиня Лакшмі, богиня багатства і процвітання, часто зображується сидячи на лотосі. Аналогічно, Брахма, бог-творець, показується, як він виходить з лотоса, що з'являється з пупка Бога Вішну. Ця асоціація з божественними постатями підкріплює позицію лотоса як символу творіння і духовної чистоти у віруванні індуїзму.
Окрім релігії, лотос також займає значне місце в індійському мистецтві, літературі та фольклорі, представляючи красу та грацію. Естетична привабливість квітки зробила її популярним мотивом у традиційних індійських текстилях та архітектурних проектах, від храмових різьблень до садів моголів. Процес вирощування лотосів у ставках і озерах є також важливою частиною багатьох сільськогосподарських практик в Індії, що сприяє місцевим економікам та культурній спадщині.
У 1950 році лотос офіційно став національною квіткою Індії, відображаючи багатий спадок країни та асоціацію квітки з її історичною та культурною ідентичністю. Ця тенденція святкується на різних культурних фестивалях і також включена до національного герба, представляючи цінності стійкості та єдності. Оскільки Індія продовжує зростати і розвиватися, лотос залишається потужним символом надії та неперервності, нагадуючи про красу, яка може виникнути з викликових обставин.