Леонардо да Вінчі, одна з найзначніших постатей італійського Ренесансу, славиться не лише своєю роботою "Остання вечеря", а й різноманітними внесками в мистецтво, науку й інженерію. Народився 15 квітня 1452 року в Вінчі, Італія, да Вінчі був справжнім 'людиною Ренесансу', чия невтомна цікавість спонукала його досліджувати різні дисципліни.
"Остання вечеря" — це фреска, розташована в монастирі Санта-Марія-дельле-Граціє в Мілані, Італія. Замовлена герцогом Людовіко Сфорца в 1495 році, твір зображує момент, коли Ісус оголошує, що один із його учнів зрадить його, захоплюючи різні емоційні реакції апостолів. Інноваційна техніка да Вінчі, що полягала у використанні темпери на сухій штукатурці замість вологої, призвела до псування картини незабаром після її завершення. Проте вона залишається одним із найшанованіших шедеврів в історії мистецтва.
Підхід да Вінчі до принципів перспективи та композиції в "Останній вечері" революціонізував те, як художники зображали простір і фігури. Він використовував лінійну перспективу, щоб перенаправити погляд глядача до Ісуса, який знаходиться у центрі, формуючи трикутник, що пропонує відчуття стабільності та гармонії. Кожен апостол тісно зображений з різними виразами та жестами, втілюючи індивідуальні реакції на шокуюче оголошення. Складність і глибина картини роблять її не лише релігійним твором, а й вивченням людських емоцій і взаємодії.
Окрім своїх художніх занять, Леонардо да Вінчі був видатним ученим, винахідником і мислителем. Його ескізи аналізували людське тіло, вивчали політ птахів і досліджували механіку, демонструючи глибоке спостереження та розуміння природного світу. Його зошити сповнені тисячами сторінок концепцій, які за століття випереджали свій час, включаючи ідеї для літальних апаратів, танків і анатомічних досліджень.
У сучасні часи "Остання вечеря" вийшла за рамки свого первісного контексту, впливаючи на різні аспекти культури, включаючи літературу, кіно й навіть популярні медіа. Її пародіювали та згадували безліч разів, закріплюючи її статус культурного ікона за межами сфери мистецтва. Картина пройшла значну реставрацію, відбулися зусилля, аби зберегти оригінальне бачення да Вінчі, і вона щорічно приваблює мільйони відвідувачів до Мілана, слугуючи свідченням про вічну спадщину Леонардо да Вінчі.