Іконічний мурал "Герніка", створений іспанським художником Пабло Пікассо в 1937 році, служить потужною політичною заявою та загрозливою ілюстрацією жахів війни. Замовлений у відповідь на руйнівне бомбардування містечка Герніка під час Іспанської громадянської війни ґерманськими нацистськими та італійськими фашистськими військовими силами, мурал Пікассо є глибоким коментарем до трагедії насильства та страждань, викликаних конфліктами.
Художній стиль Пікассо в "Герніці" глибоко вплинений його кубістичним підходом, який характеризується використанням геометричних форм та монохромних кольорів. Мурал написаний у відтінках сірого, чорного та білого, що підкреслює його похмурий і меланхолійний тон. Відсутність кольору підкреслює жорстку реальність смерті та відчаю. Сцена є хаотичною та розрізненою, з фігурами, що представляють жертв війни - жінок, дітей, тварин - звивнутими в агонії та відчаї.
Серед відомих фігур, що зображені на муралі, образ кричущого коня символізує страждання іспанського народу, одночасно відображаючи жорстокість, завдану сучасною війною. Інше значне зображення - це мати, що тримає свою мертву дитину, що відображає серце-штрясне вплив війни на невинних цивільних. Використання символізму є критично важливим; кожен елемент у "Герніці" служить для того, щоб викликати сильні емоції та роздуми над природою людських страждань.
"Герніка" була вперше продемонстрована в іспанському павільйоні Міжнародної виставки в Парижі в 1937 році, де викликала величезну увагу та визнання. Твір Пікассо став символом антивійну почуття та був використаний для підвищення обізнаності про звірства Іспанської громадянської війни, а також про ширші наслідки фашизму в Європі. Мурал також був створений в той час, коли Пікассо глибоко досліджував теми соціальної справедливості та прав людини, що показує його зобов'язання не лише як художника, а й як політичного коментатора.
З того часу мурал розмістився в музеї Рейна Софія в Мадриді, де продовжує залучати мільйони відвідувачів щороку. "Герніка" залишається актуальною в якості вічного нагадування про наслідки війни та важливість боротьби за мир. Її вражаюча візуальна мова та емоційна глибина знайшли відгук у всьому світі, закріплюючи спадщину Пікассо як одного з найвпливовіших художників XX століття.