П’ятою планетою від Сонця є Юпітер, найбільша планета в нашій Сонячній системі. Його діаметр становить близько 139 822 км (86 881 милі), Юпітер більше ніж у 11 разів ширший за Землю. Його масивний розмір не дозволяє йому стати зіркою, проте його часто називають газовим гігантом через його склад, що складається переважно з водню та гелію.
Найвідомішою особливістю Юпітера є Велика червона пляма, величезна буря, яка більша за Землю і бушує принаймні 350 років. Ця буря демонструє динамічну атмосферу планети, яка характеризується смугами хмар, які рухаються з вражаючими швидкостями. Сильні вітри можуть досягати швидкості до 640 км на годину (400 миль на годину).
Один з найцікавіших аспектів Юпітера – це його обширна система супутників. У нього 79 відомих супутників, з яких чотири найбільших – Іо, Європа, Ганімед та Калісто – колективно відомі як галилеєві місяці, відкриті Галілео Галілеєм у 1610 році. Ганімед, найбільший з цих супутників, навіть більший за планету Меркурій. Європа є особливо цікавою для вчених, оскільки вважається, що під її поверхнею знаходиться підземний океан, що підвищує ймовірність існування позаземного життя.
Юпітер також має слабку систему кілець, яка складається переважно з частинок пилу, і випромінює сильне магнітне поле, що робить його одним із найпотужніших магнітних середовищ у нашій Сонячній системі. Із-за величезної гравітації Юпітера, він суттєво впливає на орбіти інших небесних тіл, включаючи астероїди в поясі астероїдів.
Крім того, атмосфера планети глибоко вивчається за її незвичайними кольорами та хімічними складами, які є джерелом наукового дослідження. Багатокольорові смуги планети викликані реакцією водню, гелію, амоніаку та інших слідових газів під впливом його швидкого обертання та тепла з його центру.
На завершення, Юпітер виділяється не лише як п’ята планета від Сонця, а й як маяк досліджень та відкриттів, ілюструючи складності та дива нашої Сонячної системи.