Юпітер, найбільша планета нашої сонячної системи, в основному складається з водню, який складає близько 90% його атмосфери за об'ємом. Це значна характеристика, яка відрізняє Юпітер та значно сприяє його величезному розміру та унікальним рисам.
Водень – це найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті, а його наявність в атмосфері Юпітера відіграє вирішальну роль у формуванні та еволюції планети. Разом з воднем гелій є другим за поширенням елементом, який становить близько 10% атмосфери. Домінування цих двох елементів забезпечує розуміння первісної сонячної системи, оскільки ці гази і становили більшу частину раннього матеріалу, з якого формувалися планети.
Цікаво, що щільна атмосфера Юпітера не є однорідною, а містить кілька шарів з різними температурами, тисками та складами. Верхня атмосфера має хмари аміаку, тоді як глибші шари містять сполуки, такі як вода, метан та навіть різні форми вуглеводнів. Атмосфера планети демонструє динамічний клімат з величезними бурями та сильними вітрами, включаючи знаменитий Великий червоний плям, колосальну бурю, яка в багато разів більша за Землю, і яка бушує вже як мінімум 350 років.
Температура та тиск в атмосфері Юпітера різко зростають в міру опускання до ядра планети. Верхні рівні можуть бути надзвичайно холодними, досягаючи температури -145 градусів за Цельсієм (-234 градуси за Фаренгейтом), тоді як глибші шари можуть досягати температур, що перевищують температуру поверхні Сонця через величезний тиск і тепло, що генерується потенційною енергією планети.
Крім водню та гелію, слідові сполуки в атмосфері Юпітера забезпечують безліч інформації для вчених, які вивчають планету. Ці елементи виводять з хімічних сигналів, виявлених різними космічними апаратами та телескопами. Спостереження місій, таких як орбітальний апарат "Галілео" та космічний зонд "Юно", розкривають багато інформації про атмосферу планети, магнітне поле та внутрішню структуру.
Значення дослідження атмосфери Юпітера виходить за межі розуміння цього газового гіганта; це відіграє основну роль у розумінні формування та еволюції газових гігантів по всьому всесвіту. Висновки, отримані з дослідження його атмосферного складу та циркуляційних патернів, можуть змусити нас виявити екзопланети, потенційно ідентифікуючи земноподібні умови в інших частинах всесвіту.