Другим за розміром планетою в Сонячній системі є Сатурн, газовий гігант, відомий своєю вражаючою системою кілець. Сатурн має середній діаметр приблизно 120 536 кілометрів (74 898 миль), що робить його значно більшим за Землю, але меншим за Юпітер, найбільшу планету в Сонячній системі, середній діаметр якої становить приблизно 139 822 кілометри (86 881 миля).
Сатурн складається переважно з водню (близько 96%) і гелію (близько 3%), а також містить сліди інших газів, зокрема метану та аміаку. Його атмосфера відома динамічними погодними умовами та постійними бурями. Однією з найбільш примітних рис Сатурна є його іконічні кільця, які складаються з часток льоду, кам'яних уламків і пилу. Кільця простягаються від планети назовні та можуть сягати до 175 000 миль в ширину, хоча вони є надзвичайно тонкими, іноді завтовшки лише кілька сотень метрів.
Відкритий за допомогою телескопів на початку 1600-х років, Сатурн давно захоплює астрономів. У планети є принаймні 82 супутники, найбільшим із яких є Титан. Титан унікальний тим, що має значну атмосферу, і вважається, що на його поверхні є озера та ріки рідкого метану та етану. Це робить Титан одним із найбільш інтригуючих місць у Сонячній системі у пошуках позаземного життя.
Сатурн обертається навколо Сонця на середній відстані приблизно 1,4 мільярда кілометрів (864 мільйони миль) і займає приблизно 29,5 земних років для завершення одного обертання. Його період обертання також є суттєвим; день на Сатурні триває приблизно 10,7 години, що робить його одним із найшвидше обертових планет у нашій Сонячній системі.
Через свій величезний розмір і склад атмосфери, Сатурн має потужне магнітне поле і тому оточений магнітосферою. Ця риса забезпечує Сатурнові полярні сяйва на його полюсах, подібні до тих, що спостерігаються на Землі. Дослідження Сатурна, в основному, проводилося за допомогою космічного апарату Кассіні NASA, який надавав велику кількість інформації про планету, її кільця та супутники з 2004 по 2017 рік.