Стандартна футбольна команда складається з 11 гравців на полі в будь-який момент під час матчу. Ця формація є основоположною для гри і дотримується усіма офіційними змаганнями, які регулюються ФІФА та іншими провідними футбольними організаціями у всьому світі. Кожна команда зазвичай складається з 10 польових гравців і одного воротаря.
Роль воротаря є вирішальною, оскільки він є єдиним гравцем, якому дозволено торкатися м’яча руками, але лише в межах штрафного майданчику. Інші десять гравців виконують різні обов’язки, що включають забивання, захист та контроль гри. Польові гравці зазвичай поділяються на захисників, півзахисників і форвардів, кожен з яких виконує певні ролі. Захисники переважно захищають ворота від суперників, півзахисники слугують ланкою між захистом і нападом, а форварди переважно зосереджуються на забиванні голів.
На додачу до 11 гравців на полі, футбольні команди часто мають кількість замін в розпорядженні на краю поля. Ці замінники можуть бути витягнуті у гру під час перерв або коли гравець отримує травму, що дозволяє командам коригувати свою стратегію або реагувати на хід гри. Кількість замін, що дозволяється, може варіюватися в залежності від правил ліги або турніру. Проте міжнародні стандартні правила дозволяють зробити до трьох замін у звичайних матчах, в той час як в деяких змаганнях можуть дозволятись додаткові заміни за певних обставин, таких як додатковий час.
Цікаво, що концепція команди, що складається з 11 гравців, має історичні корені. Сучасна гра в футбол, якою ми її знаємо сьогодні, була закріплена наприкінці 19 століття, в основному в Англії. Рішення про формат з одинадцяти гравців було в значній мірі практичним, оскільки воно відповідало умовам гри та наявному простору, одночасно сприяючи балансу між атакуючою та захисною грою.
Футбол залишається одним з найбільш популярних видів спорту у світі, із мільйонами гравців, які беруть участь у різних рівнях, починаючи з аматорських ліг до професійних команд. Стандарт наявності 11 гравців у кожній команді став визначальною рисою спорту, що сприяє його структурі та стратегічному виміру.